Пісня про матір [Pisnya pro matir] lyrics

Посіяла людям

Літа свої—літечка житом,

Прибрала планету,

Послала стежкам споришу,

Навчила дітей,

Як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко

І тихо пішла за межу.

«Куди ж це Ви, мамо?!» —

Сполохано кинулись діти.

«Куди ж Ви, бабусю», —

Онуки біжать до воріт.

«Та я ж недалечко,

Де сонце лягає, спочити.

Пора мені, діти, —

А ви вже без мене ростіть».

«Та як же без Вас ми?

Та що Ви намислили, мамо?»

«А хто ж нас, бабусю,

У сон поведе по казках?»

«А я вам лишаю

Всі райдуги із журавлями,

І срібло на травах,

І золота на колосках».

«Не треба нам райдуг,

Не треба нам срібла і злата.

Аби тільки Ви нас

Чекали завжди край воріт.

Та ми ж переробим

Усю Вашу вічну роботу.

Лишайтесь, матусю,

Навіки лишайтесь, на йдіть!»

Вона посміхнулась,

Красива і сива, як доля,

Взмахнула рукою —

Злетіли увись рушники.

«Лишайтесь щасливі», —

І стала замисленим полем

На цілу планету,

На всі покоління й віки.

• Artist:Taisiya Povaliy